НАШ РІДНИЙ ФАКУЛЬТЕТ - ІСТОРИЧНИЙ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара не можна уявити без нашого рідного факультету. Адже тільки на історичному вивчають і досліджують комплекс історичних наук. Історія - наука про загальний розвиток того чи іншого народу країни або всього суспільства - ще від часів свого «батька» - Геродота полонила серця мільйонів людей, відкриваю­чи перед ними панораму минувшини. У ній відображе­не господарське життя, соціальні відносини, суспільно-політичні процеси, формування і становлення етносів та націй, духовність, культурні надбання народів, міжна­родні стосунки різних держав, тобто тривалий і склад­ний історичний шлях багатьох поколінь людей від первісного варварства до сучасної цивілізації.

Ще стародавні греки й римляни високо цінували історію, слушно називаючи її «вчителькою життя». Без ґрунтовних історичних знань важко осягнути сенс буття й сучасній людині. Пізнання минулого формує історич­не мислення, а без нього не може бути мови про справжню інтелігентність людини XXI ст.

Світоглядна вартість історії полягає не тільки в тому, що ця наука освітлює із темряви небуття безліч подій, процесів, явиш, а й у тому, ш,о вона допомагає краще зрозуміти місце і роль своєї Батьківщини, рідного народу у світовому історичному процесі, простежити коріння свого роду, нарешті, усвідомити своє «я» і правильно зорієнтуватися в нашому непростому сього­денні. Тому історія - наш свідомий життєвий вибір.

Печатки вищої історичної освіти в нашому краї пов'язані з утворенням історико-філологічного факультету в Катеринославському університеті у 1918 р. Перше покоління істориків факультету представляли відомі вчені: М.К. Любавський, Д.І. Яворницький, М.Ф. Злотников, В.О. Пархоменко, М.В. Бречкевич та ін. Уже в той період закладаються підвалини ґрунтовної фахової підготовки випускників-істориків на основі поєднання навчальної і науково-дослідної роботи. Разом із рідним університетом студенти й викладачі-історики прожили суперечливі роки перших п'ятирічок, драму війни, напружені десятиліття повоєнної відбудови і подальшого зростання.

Новітній період історії факультету розпочався у 1971 р. коли він виокремився у самостійний підрозділ. За час свого функціонування як окремої структурної одиниці університету на факультеті отримали вищу освіту тисячі студентів-істориків, які самовіддано працюють у шко­лах, гімназіях, ліцеях, коледжах, інститутах, універ­ситетах, академіях, музеях, архівах, в органах держав­ної влади та управління.

На факультеті існують добрі традиції підготовки науковців вищої кваліфікації. Десятки кращих випуск­ників стали кандидатами й докторами історичних наук, їхня праця здобула загальнодержавне визнання. У 70-х - першій половині 80-х рр. XX ст. становлення й розвиток навчально-виховного процесу та наукових шкіл відбу­валося за участю таких відомих вчених, як професори, доктори історичних наук В.Я. Борщевський, А.С. Зав'ялов, М.П. Ковальський, Д.П. Пойда, А.М. Черненко та інші.

У другій половині 80-х у першій половині 90-х рр. на факультеті зросла нова плеяда знаних професорів, докторів історичних наук, зокрема таких, як А.Г. Болебрух, В.Г. Городяненко, С.І. Жук, В.В. Іваненко, В.М. Калашников, І.Ф. Ковальова, 1.1. Колесник, К.А. Марков, Ю.А. Мицик, В.В. Підгаєцький, С.М. Плохій, Г.К.Швидько, В.К. Якунін та ін. На рубежі ХХ-ХХІ ст. захистили докторські дисертації А.І. Голуб, О.А. Удод, С.І. Світленко, 0.1. Журба, О.Б. Шляхов, Є.І. Бородін, Ю.А. Святець, О.Ф. Нікілєв, які представляють ще одне поколін­ня кадрів вищої кваліфікації.

На історичному факультеті вивчається комплекс важливих дисциплін не тільки з історії, а й з архіво­знавства та археології. Архівознавство - це наука, яка комплексно вивчає історію, теорію і практику архівної справи, її правові та економічні засади. Ця галузь знань розробляє методи збирання, систематизації та зберігання документів, що утворилися в результаті діяльності державних установ, підприємств, закладів освіти, науки, культури, громадських організацій та окремих осіб.